У цьому огляді ми розглянемо, які бувають види тренажерів і чим вони відрізняються. Життя людини у 21 столітті перенасичене подіями. Постійно не вистачає часу іноді навіть на виконання елементарної зарядки вранці, не кажучи вже про відвідування тренажерного залу. Людина фізично непідготовлена у такому темпі без збоїв здоров'я довго не витримує. Але як же впоратися із навантаженнями, стресами, депресіями, хронічною втомою? Не шукайте собі відмовок, перебудуйте свій графік і виділіть з ранку хоча б 10-15 хвилин для зарядки. Займаючись удома, Ви можете вибрати той режим занять, який найкраще вписується у Ваш життєвий ритм. Надалі вже можна замислитись і про покупку тренажера. Заняття на тренажерах допоможуть удосконалювати фізичну форму, витривалість, зберегти відмінне самопочуття, дозволять якнайкраще поєднувати Ваш особистий підхід до тренування з ефективністю технологій. Усі тренажери розроблені таким чином, щоб дати можливість правильно та чітко виконувати кожну вправу. Постійні фізичні заняття потрібні для нормального життя в будь-якому віці. Вони дозволяють людині залишатися здоровою та життєрадісною, зберегти активність.
ПРО КОРИСТЬ РЕГУЛЯРНИХ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ
Регулярні фізичні заняття надають сприятливий вплив на дихальну, серцево-судинну та нервову системи, суглоби, м'язи. Запобігають хворобам серцево-судинної системи, гіпертонії, ожиріння, діабету та остеопорозу. Підвищують витривалість та самооцінку. Дозволяють контролювати свою фізичну форму, вагу та поставу.
ЯКИЙ ТРЕНАЖЕР ВИБРАТИ?
Спочатку необхідно провести поділ за принципом занять на тренажері. Існує два основних види тренажерів за принципом їх функціонування та мети занять на них. Коротко це два різних види тренувань: тренування на розвиток витривалості і тренування на розвиток сили. Цей поділ не є абсолютним. Усі тренування розвивають витривалість та силу, але різною мірою. Також необхідно зазначити, що в кожному з цих двох видів тренувань є реабілітаційний (відновний) напрямок. Далі розглянемо види тренажерів.
Кардіотренажери - тренажери на розвиток витривалості
Цей вид називають також аеробними. До кардіотренажерів відносяться: велотренажери, бігові доріжки, еліптичні тренажери (частіше їх називають "орбітреки", за назвою першої моделі, що з'явилася на просторах СНД), степери, гребні тренажери. Розвиток витривалості включає зміцнення серцево-судинної та дихальної систем організму. Основним параметром таких тренувань є частота биття серця (пульс). Під час занять необхідно стежити за частотою пульсу для ефективності тренування, а також, щоб уникнути перевтоми. Для вимірювання пульсу на тренажерах використовуються 3 основних види датчиків:
1) датчик-"кліпсу" на вухо,
2) датчики пульсу на ручках,
3) нагрудний кардіодатчик.
Датчик-"кліпс" є найпростішим способом вимірювання і у зв'язку з цим має велику похибку вимірювань у порівнянні з іншими датчиками. При використанні даного виду датчика необхідно враховувати те, що при яскравому сонячному та денному світлі показання можуть бути неточними. Також на точність показань впливає коливання дроту, що сполучає кліпсу з комп'ютером тренажера.
Датчики пульсу на рукоятках (сенсорні датчики) більш точні та зручні у використанні. Вимірювання провадиться при установці долонь на датчики.
Нагрудний кардіодатчик дає найточніші показання. Складається з передавача (нагрудний ремінь) та приймача, сигнал передається бездротовим шляхом. У дорожчих моделях тренажерів приймачі іноді відразу вбудовуються в комп'ютер, також бувають окремо, що підключаються.
Практично всі кардіотренажери оснащені тренувальним комп'ютером для спостереження за параметрами тренування. Основними параметрами, що відображаються на дисплеї комп'ютера, є час тренування, пройдена дистанція, швидкість, витрата калорій або енергії, пульс. Трапляються також специфічні параметри, що залежать від типу тренажера: частота обертання педалей, кількість кроків, темп, кількість гребків, кут нахилу, кількість кіл стадіону та ін. Існують також додаткові функції: фітнес-оцінка (оцінка підготовленості організму до фізичних навантажень, визначається на підставі швидкості відновлення до нормальної частоти серцевого ритму після тренування), жироаналізатор (зазвичай визначає відсоток жирової тканини в організмі, міру повноти тіла за співвідношенням зростання та ваги, рівень метаболізму-кількість калорій, необхідних для підтримки життєдіяльності організму) та графічне відображення профілю навантаження. Більш "просунуті" моделі тренажерів мають комп'ютери із вбудованими програмами тренування:
1) пульсозалежні програми (навантаження автоматично регулюється в залежності від заданого значення пульсу),
2) цільові програми (програма працює до досягнення заданого значення певного параметра, наприклад, час тренування, пройдена дистанція або кількість витрачених калорій),
3) встановлені програми (величина навантаження буде змінюватися за заданим профілем, також може регулюватися користувачем безпосередньо під час тренування),
4) користувальницькі програми (можливість створювати та зберігати власні програми тренувань "з нуля").
Кардіотренажери верхньої цінової категорії мають можливість зберігати персональні дані кількох користувачів (профайли), що дає змогу відстежувати індивідуальні результати тренувань.
ВЕЛОТРЕНАЖЕРИ
Заняття на велотренажері, як і їзда на велосипеді, є ефективним видом тренінгу, що зміцнює серцево-судинну та дихальну систему, м'язи ніг та сідничні м'язи. Велотренажери - найпопулярніший вид тренажерів, завдяки компактності, зручності та комфорту занять на них.
Велотренажери можна розділити за системою навантаження (опір) на три основні групи:
1) механічні (реминна система навантаження - коли величина навантаження залежить від натягу ременя та його тертя про колесо-маховик; колодкова - опір гальмівних колодок, що притискаються до маховика);
2) з магнітною системою навантаження (навантаження варіюється шляхом зміни відстані між постійними магнітами та маховиком);
3) індукційне або електромагнітне навантаження (в даному виді навантаження застосовується електромагніт, варіація навантаження відбувається за рахунок зміни сили струму. Плюси даного виду-моментальна реакція на зміну навантаження, безшумність, найточніше та вимірюване у Ваттах навантаження, точне калібрування маховика, можливість застосування тепаревтичних цілях (де необхідна точність навантаження), великий діапазон рівнів навантаження.Велотренажери з цим типом навантаження називають "ергометрами" і вимагають підключення до ел.мережі.
Ходові якості велотренажерів покращуються зі збільшенням маси маховика, тобто чим масивніший маховик, тим плавніше йде обертання педалей. Також важливе значення має довжина шатуна (так називається важіль, який кріпляться педалі). На недорогих велотренажерах часто трапляється невелика довжина шатуна.
Кожна із систем має свої переваги:
ремінні велотренажери недорогі та компактні;
колодочні мають велику інерційність і чудово імітують їзду на гоночному велосипеді;
магнітні – безшумні, мають плавний, рівномірний хід;
електромагнітні - великий діапазон навантажень та точність, можливість використовувати в терапевтичних та реабілітаційних цілях.
Комфортність тренування залежить від можливості регулювання положення сідла, його величини та форми, зміни положення керма.
Також існує такий вид велотренажерів, як горизонтальні. Заняття на горизонтальному велотренажері більш комфортні та виключають навантаження на хребет.
БІГОВІ ДОРІЖКИ
Доведено, що саме ходьба та біг максимально прискорюють обмінні процеси (метаболізм) в організмі, тим самим спалюючи зайві калорії та зміцнюючи організм. Біг є найпростішим і найефективнішим видом кардіонавантаження.
Бігові доріжки бувають двох типів: механічні та електричні.
Механічні не вимагають підключення до мережі, тому що бігове полотно приводиться в рух самою людиною. Відрізняються демократичною ціною.
В електричних доріжках – електродвигуном. Навантаження в бігових доріжках може регулюватися двома способами:
1) зміною швидкості руху полотна;
2) зміною кута нахилу бігового полотна.
Кут нахилу змінюється електричним (за допомогою сигналу від комп'ютера до електродвигуна) або механічним способом (за допомогою зміни положення опор).
У бігових доріжках дуже важливо наявність платформи, що амортизує, що зменшує навантаження на суглоби. Чим ширше і довше полотно - тим комфортніше бігати, а значить, тим краще доріжка. Для безпеки кожна електрична доріжка обладнана страховою системою – ключем безпеки.
ЕЛЛІПТИЧНІ ТРЕНАЖЕРИ (ОРБІТРЕКИ)
Еліптичні тренажери завоювали популярність завдяки можливості інтенсивного та безпечного тренування серцево-судинної та дихальної системи, мускулатури та суглобів. В еліптичних тренажерах відсутнє ударне навантаження на суглоби. Крос-тренінг (ходьба еліптичною траєкторією) поєднує в собі кардіотренування та елементи силового тренування для основних груп м'язів. Рівний, постійний безперервний рух, що зміцнює м'язи ніг, сідниць і стегон, мінімізація навантаження на колінні та гомілковостопні суглоби - все це властиве лише еліптичним тренажерам. У той же час тренування для верхньої частини тіла зміцнює руки, плечі, грудні м'язи та спину. Саме тому крос-тренінг є одним із найефективніших спортивних занять у домашніх умовах. При цьому шкідлива дія на суглоби абсолютно виключена. Від степера вони взяли відсутність навантаження на суглоби, від бігової доріжки – свободу руху.
ГРЕБНІ ТРЕНАЖЕРИ
Гребний тренажер, мабуть, найуніверсальніший. Найчастіше ці тренажери називають комплексними, т.к. вони однаково сприяють розвитку як витривалості, і сили. Діючи практично на всі основні групи м'язів, веслування гармонійно розвиває тіло, тому можна порекомендувати цей вид тренажерів для людей, які бажають поєднати тренування сили та витривалості.
Навантаження в тренажерах, що імітують веслування, може задаватися різними способами:
1) механічним (зміною опору гідравлічних циліндрів (зазвичай 12 рівнів);
2) зміною довжини важелів - "весел" (найчастіше 4-5 рівнів);
3) зміною опору повітря (пропускання потоку повітря через барабан із лопатями);
4) зміною кількості води, що пропускається через лопаті;
5) магнітним (зміною опору магнітної системи).
СТЕПЕРИ
Тренажери, які імітують ходьбу сходами, називаються степерами. Поряд із тренуванням витривалості, добре навантажують м'язи ніг та сідничні м'язи. Степпер – найкомпактніший тренажер для повноцінних занять на мінімальній площі. Існують моделі з регульованим і нерегульованим навантаженням (міністеппер), як правило, що забезпечується гідроциліндрами.
За принципом дії є моделі із взаємозалежним ходом педалей, коли педалі з'єднані в єдину систему, і незалежним - при якому можлива диференційована зміна навантаження для кожної педалі.
Існують моделі, які мають спеціальні важелі для рук, що дозволяють під час тренування навантажувати плечовий пояс.
СИЛОВІ ТРЕНАЖЕРИ - ТРЕНАЖЕРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ СИЛИ
Тренування для розвитку сили збільшують м'язи та зміцнюють весь організм у цілому.
ЛАВИ та СТІЙКИ
Серйозні атлети воліють тренуватися з вільними навантаженнями: млинцями, штангами та гантелями. Тренажери з вільними вагами поділяються на агрегати, що навантажуються ваговими дисками, та силові лави для роботи зі штангою та гантелями.
При виборі верстатів для роботи з вільними обтяженнями потрібно насамперед звернути увагу на надійність конструкції та максимальну вагу, яку можуть витримати стійки під штангу. Також важлива ширина між стійками та можливість регулювати їхню висоту.
СИЛОВІ ТРЕНАЖЕРИ
ТРЕНАЖЕРИ із вбудованими вагами
У тренажерах з вбудованими вагами як обтяження використовуються плоскі вантажі, що утримуються в пакеті (стеку) фіксаторами і переміщуються вгору і вниз напрямними полозами. Для зміни ваги обтяження достатньо переставити фіксатор у потрібний отвір стійки вантажів. Ці тренажери сконструйовані таким чином, щоб автоматично підлаштовуватися під силу скорочення м'язів, що змінюється, за рахунок використання кулачкових або важільних механізмів. Тому можна цілеспрямовано опрацьовувати виділену м'язову групу, не залучаючи в роботу навколишні м'язи. Таким чином, тренажери з вбудованими вагами ідеально підходять для початкових тренувань, вони прості у використанні та дозволяють ефективно опрацьовувати певні групи м'язів.
Функціональний тренінг – це вибір траєкторії руху самим користувачем. Такі тренажери займають проміжне місце між тренуваннями з вбудованими вагами та вільними обтяженнями. Навантажувальні диски в них є вбудованими, але тяга цих терезів проводиться в будь-якому напрямку. Таким чином, поєднуються переваги і вбудованих та вільних обтяжень.
ТРЕНАЖИРИ ІЗ ВІЛЬНИМИ вагами
Більшість атлетів вважають за краще тренуватися з вільними навантаженнями. Вільні ваги це: млинці, грифи, гантелі. Вільні обтяження дають можливість навантажувати як виділену м'язову групу, а й інші м'язи, допомагають виконувати вправи (м'язи-синергисты). Це дозволяє збільшувати вагу обтяжень, що використовуються для тренування основної м'язової групи, стимулюючи цим швидке зростання м'язових волокон.
Робота з вільною вагою допомагає поліпшити координацію, т.к. необхідно стежити за збереженням рівноваги, за становищем снаряда.
При виборі верстатів для роботи з вільними навантаженнями слід звернути увагу на надійність конструкції, максимальну вагу, яку можуть витримати стійки під штангу (максимальне навантаження) та інші агрегати, ширину між стійками, можливість регулювання висоти стійок, регулювання нахилу лави, наявність додаткових пристроїв.
